Як допомогти дитині звикнути до дитячого садка
Поради батькам від психолога
Час минає швидко. І одного разу малюк стає вихованцем дитячого садка. Перехід від домашнього затишку до групової організації життєдіяльності для більшості малят стає серйозним стресом. Чи можливо зменшити емоційне напруження, пов'язане з адаптацією до нових соціальних умов дитячого садка? Так, можливо. Як це зробити — радить фахівець.


Визначте межі свободи
Не варто бездумно дотримуватися ідеї свободи виховання. Свобода — це добре, але в певних межах. У першу чергу важливий порядок, тому побудуйте межі, у яких даватимете дитині свободу. Якщо пустити дитину на самоплив, то ні про яку свободу не йтиметься. Свобода — це завжди відповідальне волеви-явлення. В іншому разі буде хаос.

Запровадьте ритуали
Якщо хочете допомогти дитині легко ввійти в оточення дитячого садка, пам'ятайте про те, що вдома мають бути правила, чіткий регламент дії, дея-кі ритуали. Вони допоможуть дитині підготуватися до сну, виконати гігієнічні процедури, зібратися на прогулянку та повернутися з неї тощо. Якщо їх ви-конувати вдома систематично, то ви легко разом із дитиною ввійдете в ритм життя дитячого садка. Так адаптаційний період пройде без ускладнень.
Взаємодійте з педагогом
Коли ви вперше взаємодієте з педагогом, розкажіть, до яких ритуалів ди-тина привчена, щоб педагог міг це врахувати в адаптаційний період. Це мо-жуть бути якісь слова, які ви зазвичай кажете дитині, коли вкладаєте спати, або особливі сигнали, які кажуть про початок прийому їжі, або якісь особли-ві умови, в яких відбуваються гігієнічні процедури. Якщо ви скажете про них педагогу, це дасть змогу встановити наступність і послідовність між вашими правилами та правилами, яких дитина має дотримуватися в дитячому садку.
Підтримуйте емоційно
Але є ще один момент, пов'язаний з підготовкою до дитячого садка. Деякі діти дуже болісно переживають момент розлуки, для них це не просто емоцій-не потрясіння, а трагедія. Їм здається, що їх тут залишать назавжди, що батьки їх більше не будуть любити. Вони дуже сумують. Тому рідні мають допомогти дитині перейти до нового етапу життя в емоційному сенсі. Як це зробити? По-перше, не істерити самому. Забудьте про слова: «Ой, куди ж ти підеш? Ой, що ж на тебе чекає? Матуся сумуватиме за тобою. Я страждатиму». Намагайтеся розповісти про те, що всі діти та люди, що дорослішають, мають обов'язково ходити на роботу чи відвідувати дитячий садок або школу. І ви теж сумуєте, але ввечері ви всі зустрічаєтесь, і любов ваша від цього не зменшується.

Підготуйтеся до розставання
Прочитайте разом із дітьми книжку Одрі Пенн «Поцілунок у долоньці».
У ній розповідається про маленького єнота Честера, який також дуже хвилю-ється через підготовку до дитячого садка. І його мама, прощаючись із сином, залишала йому на долоньці поцілунок. Коли малюк дуже сумував за мамою, він міг пригорнути долоньку до щоки й відчути, що мама його дуже любить. Поцілунок не змивався, навіть якщо руки мочили або мили. Ця ніжна історія показує, що емоційний зв'язок нікуди не подінеться. Скористайтеся цим при-йомом, щоб полегшити момент розставання. Якщо на одязі дитини є кишень-ка, покладіть туди предмет, який об'єднуватиме вас навіть на відстані.


Забезпечте поступовість
Добре якщо ви знайдете час, щоб поступово здійснювати цей розрив у просторі та часі. Спочатку залиштеся разом із дитиною в дитячому садку про-тягом якогось часу. Потім залиште малюка ненадовго — на півгодини чи годи-ну. Потім — на пів дня. Поступовий перехід допоможе дитині впевнитися, що її не залишать у дитячому садку, що за нею обов'язково прийдуть, будуть її за-бирати, що люблять її не менше.


Нехай ці поради допоможуть вам із дитиною пережити цей непростий в емоційному сенсі перехід від родинного до суспільного виховання.