Якщо дитина народилася особливою
Поради батькам від психолога
Щодня у світі народжуються немовлята, яких називають дітьми з особливими освітніми потребами. Перед батьками таких дітей постануть запитання, на які важко відповісти. Чому це сталося з моєю дитиною? Чи можна врятувати її, виправити відхилення? Якою вона виросте, як складеться її доля? Як жити далі? Дізнайтеся, як спілкуватися з такою дитиною та чого її навчати
Реально оцініть ситуацію і не впадайте у відчай. Стрес через інвалідність переживають батьки, а не малюки. Якщо дитину люблять усі, хто її оточує, піклуються про неї, вона не усвідомлює, що чимось відрізняється від більшості.
Пам'ятайте: ви не самі. Сучасність пропонує багатий досвід лікування, догляду та виховання дітей з особливими освітніми потребами.
Реально оцініть ситуацію і не впадайте у відчай. Стрес через інвалідність переживають батьки, а не малюки. Якщо дитину люблять усі, хто її оточує, піклуються про неї, вона не усвідомлює, що чимось відрізняється від більшості.
Пам'ятайте: ви не самі. Сучасність пропонує багатий досвід лікування, догляду та виховання дітей з особливими освітніми потребами.
Уважно спостерігайте за психофізичним розвитком дитини
Відстежуйте своєчасність ознак основних етапів розвитку — коли почала фіксувати погляд, стежити за рухом іграшки, брати її в руку, координувати рухи рук і напрям погляду, коли з'явилися агукання і лепет, перші слова, коли почала сидіти, вставати тощо.
Стежте за емоційним розвитком дитини. Насторожіться, якщо у дитини відсутній комплекс пожвавлення, — вона не усміхається, не проявляє інтерес до обличчя людини, не впізнає близьких, не відгукується на вплив ззовні адекватно; якщо дитина пасивна у контактах із довкіллям, або, навпаки, надмірно збудлива.
Спілкуйтеся з дитиною так, аби вона постійно відчувала, що це приносить вам радість. Робіть увагу на її зусиллях, а не на результатах. Будьте терплячими й не квапте дитину, тоді вона поступово всього навчиться.
Учіть дитину описувати себе, сім'ю та довкілля: обговорюйте фотографії, малюнки із сімейними сценами. Запропонуйте виготовити власний альбом.
Стежте за емоційним розвитком дитини. Насторожіться, якщо у дитини відсутній комплекс пожвавлення, — вона не усміхається, не проявляє інтерес до обличчя людини, не впізнає близьких, не відгукується на вплив ззовні адекватно; якщо дитина пасивна у контактах із довкіллям, або, навпаки, надмірно збудлива.
Спілкуйтеся з дитиною так, аби вона постійно відчувала, що це приносить вам радість. Робіть увагу на її зусиллях, а не на результатах. Будьте терплячими й не квапте дитину, тоді вона поступово всього навчиться.
Учіть дитину описувати себе, сім'ю та довкілля: обговорюйте фотографії, малюнки із сімейними сценами. Запропонуйте виготовити власний альбом.
Уважно спостерігайте за психофізичним розвитком дитини
Використовуйте книжки, малюнки із зображенням людей, обговорюйте, як святкують урочисті події тощо.
Не опікайте дитину надмірно. Не намагайтеся зробити за неї все. Бо дитина відчуватиме себе безпорадною, коли вас не буде поруч, і ще більше відставатиме в розвитку.
Сприяйте розвитку впевненості в собі. Давайте дитині нагоду практично застосувати набуті вміння, наприкінці дня пропонуйте розповісти, що з нею сталося сьогодні позитивного.
Не опікайте дитину надмірно. Не намагайтеся зробити за неї все. Бо дитина відчуватиме себе безпорадною, коли вас не буде поруч, і ще більше відставатиме в розвитку.
Сприяйте розвитку впевненості в собі. Давайте дитині нагоду практично застосувати набуті вміння, наприкінці дня пропонуйте розповісти, що з нею сталося сьогодні позитивного.
